Спікер парламенту Володимир Литвин, а також віце-спікер Верховної Ради, член опозиційної партії "Батьківщина" Микола Томенко заявили про відставку зі своїх постів у зв'зку з прийняттям "мовного" закону, що істотно розширює сферу застосування російської мови в Україні.
На це лідер фракції пропрезидентської Партії регіонів Олександр Єфремов заявив в середу, що не бачив офіційної заяви спікера парламенту Володимира Литвина про відставку, парламентська більшість буде його переконувати не йти з посади голови Ради, - передають РІА "Новини"
"Поки вони не подали у відставку, а зробили відповідні заяви. Коли ми побачимо оформлення даних заяв, тоді ми можемо говорити про юридичне оформлення цього питання", - сказав Єфремов журналістам у середу.
"Ми будемо говорити з Володимиром Михайловичем (Литвином), переконувати його не робити поспішних кроків", - додав він.
На його думку, рішення Литвина подати у відставку є лише "емоційними заявами".
"Це рішення прийнято у результаті емоцій, тому нам необхідно всім заспокоїтися, взяти якийсь перерву і прийняти зважене рішення. Яким воно буде, час покаже", - сказав лідер фракції Партії регіонів.
При цьому він підкреслив, що фракція не буде приймати рішення про підтримку відставки спікера до тих пір, поки не побачить його заяву і не почує від нього аргументів.
Згідно з регламентом Ради, перед подачею будь-якого закону на підпис президенту його повинен підписати спікер парламенту.
На уточнююче питання журналістів, чи може замість Литвина підписати закон про російською мовою перший віце-спікер Ради Адам Мартинюк, Єфремов відповів: "У практиці такого ще не було. Відповідно до закону всі документи підписує спікер парламенту".
Парламент України у вівторок несподівано для всіх схвалив в цілому законопроект "Про основи мовної політики", який останнім часом став причиною бурхливих дискусій в українському суспільстві. Документ істотно розширює сферу застосування російської мови, зокрема, якщо він буде підписаний президентом, російська отримає статус регіональної там, де вона є рідною як мінімум для 10% населення - а це 13 з 27 адміністративно-територіальних одиниць України. Прийнятий Радою закон також передбачає зміцнення позицій мов національних меншин.
Українська опозиція виступає проти прийняття цього закону, вважаючи, що він лише посилить протистояння між україномовними та російськомовними громадянами. Ініціативу партії влади з розширення сфери використання російської мови опозиціонери розцінюють не інакше, як передвиборний хід у зв'язку з наближенням парламентських виборів, запланованих на осінь 2012 року.
Тим часом у пропрезидентській Партії регіонів стверджують, що закон зберігає за українською мовою статус єдиної державної.
Згідно з конституцією України, єдиною державною мовою в країні є українська. Нинішній президент країни Віктор Янукович під час передвиборчої кампанії обіцяв зробити російську другою державною. Разом з тим незабаром після обрання в 2010 році він визнав, що в парламенті немає достатньої кількості його прихильників (не менше 300 з 450), щоб внести зміни до Основного закону, що дозволяють зробити російську другою державною.