Біля Верховної Ради в Києві відбувся мистецько-політичний перфоманс «Що спіткало б депутата в Запорізькій Січі. Або покарай політика по-українськи»
Українська платформа «Собор» (№ 1 у бюлетені, перший і єдиний в Україні виборчий список без політиків) показала, що спіткало б депутатів Верховної Ради та інших чиновників, якби їм довелося вершити свої справи на території Вольностей Війська Запорізького (Запорізька Січ), тобто на території нинішніх Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської, Миколаївської, Херсонської, Донецької, частин Харківської, Полтавської та Луганської областей України.
За крадіжку бюджетних коштів (на Січі - крадіжка з військової скарбниці), рейдерство або незаконне податковий тиск (на Січі - грабіж купців) - вони були б прикуті до ганебного стовпа і забиті буковими палицями на смерть; за крадіжку у приватної особи - прикуті ланцюгом за шию до лафета гармати, поки хтось не викупить; за рецидивізму - в основному розстріл, рідше повішення (іноді догори ногами) або, дуже рідко, посадка на палю; за вбивство - смертна кара (в основному розстріл), іноді вбивцю закопували живцем поруч з убитим; за тілесні ушкодження, заподіяні з необережності, «мажору» на Січі переламали б ногу, а за значні пошкодження - одночасно руку і ногу.
На Січі була особливість: тілесно карали в основному за майнові, економічні злочини, а на смерть - за злочини проти людини або суспільства. Найпоширенішим і ганебним способом покарання було забивати буковими палицями. Засудженого били до тих пір, поки не забивали на смерть. Майно покараного передавали всьому суспільству. Кожен, хто бив, мав право випити горілки або меду. Якщо хтось, на думку суспільства, не сильно бив, того самого приковували поруч.
MIGnews.com.ua Сергій ВЛАДИКІН