Візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви не переконав Володимира Путіна піти на поступки щодо України. За словами співрозмовників джерела, американський чиновник передав попередження про наслідки продовження війни. Очікуваного зрушення в позиції російського керівництва не відбулося.
Про результати поїздки джерело написало 4 вересня 2026 року. Матеріал спирається на розповіді західних посадовців, представників російської еліти та людей, обізнаних із переговорами. Їхні свідчення стосуються змісту закритих зустрічей і того, як у Москві сприйняли американські аргументи.
Що відомо про візит Реткліффа
Джон Реткліфф відвідав російську столицю 25 серпня. Там він зустрівся з директором ФСБ Олександром Бортниковим і керівником Служби зовнішньої розвідки Сергієм Наришкіним. Про переговори з обома очільниками спецслужб повідомляло джерело.
Особистої зустрічі директора ЦРУ з Путіним не було, заявив речник Кремля Дмитро Пєсков. За його словами, контакти відбувалися на рівні розвідувальних відомств, а російського президента поінформували про них. Цю заяву наводить джерело.
Повідомлення про спробу вплинути на позицію Путіна стосується переговорів Реткліффа з керівниками російських спецслужб. Директор ЦРУ безпосередньо не обговорював із російським лідером умови завершення війни.
За даними джерела, Реткліфф переконував співрозмовників, що становище Росії погіршуватиметься в разі подальшої ескалації. Він також закликав повернутися до переговорів. Американська сторона намагалася донести, що продовження війни суперечить інтересам Москви.
Окремою темою були територіальні вимоги Кремля. Західний посадовець, обізнаний із розмовою, пояснив мету американського послання. Якщо Москва розраховує домогтися від України відмови від усього Донбасу, то «цього просто не станеться».
Реткліфф виклав ці аргументи під час зустрічі з Бортниковим. Співрозмовники характеризують директора ФСБ як впливового представника найближчого оточення Путіна. Вони також нагадують про його участь в організації обмінів ув’язненими між Росією та США. Саме цим джерела пояснюють значення такого каналу комунікації.
Оцінка результатів і подальші удари
Після московських зустрічей Реткліфф вважав, що передав заплановане попередження. Водночас за інформацією джерела він не побачив просування в переговорах.
Один зі співрозмовників описав російське сприйняття поїздки як «спробою переконати Путіна зупинити війну, а Путін прочитав це як слабкість».
Реткліфф наголошував на ризиках продовження війни. Натомість співрозмовники описують переконання Кремля, що тривалі бойові дії можуть посилити тиск на Україну.
Після візиту Росія продовжила атаки на українську столицю. 4 вересня російський безпілотник влучив у центральну будівлю Служби безпеки України на вулиці Володимирській. Про удар повідомив президент України Володимир Зеленський. За його словами, на місці працювали екстрені служби.
Співрозмовник, близький до російського дипломатичного середовища, припустив, що атаки можуть бути сигналом Вашингтону. Його зміст він описав словами: «Росія продовжує наступальну операцію і не бачить сенсу змінювати позицію на більш гнучку».
Представник російського бізнесу розповів про очікування всередині Кремля. Там вважають кілька додаткових місяців війни прийнятними для Росії. Для України цей період, на думку російського керівництва, має створити значно більші труднощі.
Цей співрозмовник пов’язує такі розрахунки з ударами по енергетичній інфраструктурі та водопостачанню. Він вважає, що Москва сподівається посилити суспільне невдоволення в Україні. Водночас він назвав ризики й для самої Росії: поглиблення дефіциту палива, зростання споживчих цін і можливі протести.
На його думку, Бортников, імовірно, усвідомлює ці загрози. Проте джерело не очікує від нього спроб змінити позицію Путіна: «Але він не піде до Путіна і не буде переконувати його погодитися на мирну угоду по поточній лінії фронту».
Окремо джерело писало про пропозицію провести зустріч Дональда Трампа, Володимира Зеленського та Володимира Путіна. За даними двох поінформованих джерел, Реткліфф порушував це питання під час московської поїздки. Йшлося про можливість відновити переговори задля припинення війни.
Факт контактів підтверджений публічно, тоді як подробиці американських пропозицій відомі переважно зі слів джерел.
