Марко Литвин

Марко Литвин закінчив політологію, але перші роки працював у тендерному відділі будівельної фірми. Читав кошториси й учився бачити, де зміна одного рядка перевертає всю закупівлю. У журналістику зайшов пізно: після скорочення пішов на коротку програму з відкритих даних і випадково взяв завдання розібрати картку законопроєкту про публічні закупівлі. Залишився не через «покликання», а тому що форма закону йому зрозуміліша за пресконференцію. На сайті дивиться комітети і правки між читаннями. Друкує порівняльну таблицю і олівцем відмічає, що зникло дрібним шрифтом. Каву ставить ліворуч від стопки, щоб випадково не поставити чашку на рядок про перехідні положення. Його правило просте: не описувати закон за назвою. Назва майже завжди чемніша за текст.