Сто двадцять два депутати Європарламенту підтримали заклик повернутися до обговорення заморожених російських активів і використати їх для довгострокової допомоги Україні. Серед підписантів відкритого листа є 18 представників Польщі, повідомило джерело.
Звернення депутатів розвиває ініціативу міністрів закордонних справ Польщі, Швеції, Нідерландів та Іспанії. Ці чотири країни раніше попросили Єврокомісію вивчити нові способи використання російських коштів, заблокованих після повномасштабного вторгнення в Україну.
Вони наполягають, що фінансові та юридичні ризики мають бути розподілені між усіма членами Євросоюзу, а не покладені на одну державу. Згідно зі звітом Euroclear, компанія на той момент перерахувала Євросоюзу близько 6,6 мільярда євро надзвичайних доходів, отриманих від цих активів.
Нині ЄС використовує насамперед прибуток, який приносять заблоковані кошти, але не сам основний капітал. Конфіскація або передача активів пов’язана з ризиком судових позовів, питаннями суверенного імунітету та побоюваннями за стабільність європейської фінансової системи.
Тому заклик депутатів поки що не є рішенням про вилучення грошей і не створює готового механізму їх передання Україні. Європарламент уже неодноразово підтримував принцип, згідно з яким Росія має нести фінансову відповідальність за руйнування.
Попередні рішення парламенту та наступні кроки
У резолюції від листопада 2025 року депутати закликали країни ЄС без зволікань створити юридично та фінансово надійний репараційний кредит, забезпечений замороженими активами. Однак тоді Європейська рада не змогла узгодити такий підхід.
У прийнятому навесні 2026 року доповіді про бюджет ЄС на 2027 рік Європарламент знову вказав, що можливість використання заморожених російських активів слід вивчати для підтримки України після 2027 року. Там також згадується кредит Україні на 90 мільярдів євро на 2026 і 2027 роки. Депутати вважають його важливим, але недостатнім для покриття довгострокових потреб країни.
Новий лист посилює політичний тиск на держави ЄС та Єврокомісію, але для практичних дій знадобиться окрема юридична пропозиція і згода країн союзу. Ключовим питанням залишається розподіл можливих збитків і судових ризиків. Саме відсутність спільної гарантії для Бельгії стала однією з перешкод для домовленості у 2025 році.
Підтримка 122 євродепутатів показує, що ініціатива чотирьох країн отримала помітне міжпартійне представництво в Європарламенті. Наступний крок залежить від Єврокомісії та національних урядів. Їм належить визначити, чи можна створити спільний фонд або інший інструмент, який дасть змогу спрямувати російський капітал Україні без непропорційного навантаження на країну, де він зберігається.
