Коли закінчиться військовий стан: офіційна дата і механізм

Станом на вересень 2026 року воєнний стан в Україні діє щонайменше до 05:30 31 жовтня 2026 року, але дата продовження режиму не затверджена. Це не «дата кінця війни» і не автоматичний день демобілізації. Це лише строк чергового 90-денного продовження, яке парламент уже затвердив у липні.

Формулювання в пошуку часто звучить як «військовий стан», у законах — «воєнний стан». Йдеться про той самий особливий правовий режим, запроваджений 24 лютого 2022 року. Питання «коли він закінчиться» насправді розпадається на три різні: до якої дати він чинний зараз, за якою процедурою його можна скасувати і що зміниться для людини після цього.

Коротко: фіксованої кінцевої дати немає. Режим або продовжують знову, або він сам припиняється, якщо строк не подовжать, або Президент скасовує його достроково — але лише за умови, що зникла загроза нападу та небезпека незалежності й територіальній цілісності держави.

До якої дати режим чинний зараз

Чинне продовження закріплене Указом Президента від 13 липня 2026 року № 596/2026 і Законом України № 4928-IX від 14 липня 2026 року. Президент підписав закон 24 липня, офіційна публікація відбулася 25 липня. Новий строк стартував о 05:30 2 серпня 2026 року і триває 90 діб — до 05:30 31 жовтня 2026 року.

Разом із воєнним станом на той самий період продовжено загальну мобілізацію (Закон № 4929-IX). Це вже двадцяте парламентське рішення про продовження обох режимів від початку повномасштабного вторгнення. За законопроєкт про воєнний стан 14 липня проголосували 313 народних депутатів.

Важливий технічний момент, який часто плутають у новинах: «до 31 жовтня» означає не календарний день включно «до опівночі 31-го», а конкретну годину — 05:30. Саме з цієї позначки в лютому 2022-го почався відлік, і її зберігають у кожному наступному указі.

Якщо до кінця жовтня не з’явиться нового указу й закону про продовження, режим формально припиниться сам. На практиці з 2022 року такого не було: рішення про наступні 90 днів зазвичай ухвалюють за два-три тижні до закінчення поточного строку.

Джерело дат: офіційні тексти указів і законів на порталі Верховної Ради / «Законодавство України».

Чому строк завжди 90 днів і як його продовжують

Закон не зобов’язує продовжувати режим саме на 90 діб. Перший указ у лютому 2022-го взагалі був на 30 днів. Тримісячний ритм склався як політична і управлінська практика: він дає парламенту регулярну точку контролю й не вимагає щоразу змінювати базовий закон.

Процедура повторюється майже дослівно. Рада національної безпеки і оборони подає Президентові пропозицію. Президент видає указ про продовження. Верховна Рада затверджує указ законом. Без цього затвердження указ не набирає чинності. Після підпису глави держави закон публікують, і новий строк стартує з години, зазначеної в тексті.

Окремо Міністерство закордонних справ інформує Генерального секретаря ООН і іноземні держави про продовження режиму та про обмеження прав, які є відхиленням від зобов’язань за Міжнародним пактом про громадянські та політичні права. Це не формальність: воєнний стан — це легальне, але тимчасове звуження частини свобод, і держава зобов’язана фіксувати межи цього звуження.

На практиці «вікно» наступного рішення — середина жовтня 2026 року. Якщо логіка попередніх циклів збережеться, указ з’явиться близько 12–15 жовтня, голосування в Раді — одразу після цього, підпис Президента — протягом кількох днів.

Два законні способи завершити воєнний стан

Стаття 7 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» описує лише два шляхи. Перший: режим припиняється після закінчення строку, на який його введено. Другий: Президент може скасувати його достроково указом, але лише якщо усунуто загрозу нападу чи небезпеку державній незалежності та територіальній цілісності. Про скасування мають негайно повідомити через медіа.

Тут немає «автоматичного скасування через перемир’я», «рішення Кабміну» чи «петиції». Немає і норми, за якою воєнний стан зникає сам, коли стихнуть обстріли в одному регіоні. Закон зав’язаний не на інтенсивності боїв у конкретний тиждень, а на оцінці загрози незалежності й територіальній цілісності.

Дострокове скасування можливе на всій території або в окремих місцевостях. Теоретично держава могла б зняти режим у відносно спокійніших областях, залишивши його на прифронтових. Наразі всі продовження стосуються всієї країни. Часткове скасування потребувало б окремого політичного й безпекового рішення, якого станом на вересень 2026 року немає.

Ще один нюанс: воєнний стан і загальна мобілізація — різні режими, хоч їх і продовжують пакетом. Скасування одного не означає автоматичного скасування другого. Для мобілізації є окремий указ і окремий закон. Навпаки теж можливо: теоретично мобілізаційні заходи можна змінювати, навіть якщо особливий правовий режим ще діє.

Чому перемир’я саме по собі режим не знімає

У грудні 2025 року Президент прямо відповів на запитання, чи відкриють кордони й чи скасують воєнний стан у разі перемир’я. Формула була жорстка: дія режиму завершиться тоді, коли війна завершиться, а війну Україна зможе визнати завершеною лише після реальних гарантій безпеки. Без них, за його словами, залишається ризик повторної агресії.

Під гарантіями він називав моніторинг з боку партнерів і їхню присутність. Окремо наголошував: остаточне рішення залежатиме і від командування ЗСУ — воно має підтвердити, що інфраструктура держави готова до скасування режиму.

Це пояснює, чому дата 31 жовтня 2026 року нічого не «обіцяє» сама по собі. Навіть якщо в жовтні говоритимуть про паузу в бойових діях, юридичний режим може лишитися. І навпаки: якщо загроза зникне раніше, Президент має право не чекати кінця 90 днів.

Окремо варто тримати в голові оцінку з Офісу Президента наприкінці серпня 2026 року: керівник ОП Кирило Буданов публічно казав, що зупинити війну «просто зараз» нереалістично і що вона, на його думку, за різними оцінками, не закінчиться взимку 2026–2027 років. Це не нормативний акт, але це орієнтир, з яким працює влада, ухвалюючи чергові продовження.

Що саме зміниться для людини після скасування

Скасування воєнного стану — не кнопка «повернути 23 лютого 2022 року». Частина обмежень зникне одразу, частина розтягнеться на місяці, частина триматиметься на інших законах.

Що знімається разом із режимом

Припиняється правова підстава для більшості заходів зі статті 8 закону: комендантська година, особливий режим роботи критичної інфраструктури в тому вигляді, як його дає воєнний стан, трудова повинність саме як захід цього режиму, заборона мирних зібрань у формулюванні закону про воєнний стан, окремі правила перевірки документів і обмеження пересування, які тримаються на указі про введення режиму.

Зникає пряма заборона статті 19: під час воєнного стану не можна змінювати Конституцію, проводити президентські, парламентські й місцеві вибори, всеукраїнські та місцеві референдуми, страйки й масові зібрання. Після припинення режиму ця заборона більше не діє. Але «можна проводити вибори» не означає «вибори наступного тижня».

Що не зникне за одну ніч

Правила виїзду чоловіків призовного віку формально зав’язані не лише на воєнному стані, а й на правилах перетину кордону та мобілізаційному законодавстві. Якщо мобілізацію не скасують одночасно, обмеження на виїзд можуть лишитися. Станом на 2026 рік чоловіки 18–22 років уже мають інший режим перетину кордону, ніж чоловіки 23–60 років: для молодшої групи обмеження послабили постановою уряду ще 2025 року. Ця різниця не обов’язково зникне в день скасування воєнного стану.

Демобілізація — окреме рішення. Закон про військовий обов’язок і військову службу дає індивідуальні підстави для звільнення (стан здоров’я, окремі сімейні обставини, інші чітко прописані випадки). Загального «усіх відпускають у день скасування режиму» немає. Протягом 2026 року влада говорила про контракти з фіксованим строком і поетапне звільнення тих, хто служить найдовше, але це реформа служби, а не автоматичний наслідок статті 7 закону про воєнний стан.

Військові адміністрації, особливі правила трудових відносин, бронювання, окремі податкові та регуляторні рішення воєнного періоду теж не розчиняються самі. Для частини з них потрібні окремі закони або постанови. Деякі норми прямо прописані «на період дії воєнного стану» і справді відпадуть. Інші сформульовані через «особливий період» — а особливий період може тривати довше за сам режим.

Вибори: юридично можна, технічно — місяці

Після скасування режиму Верховна Рада не пізніше ніж за 90 днів має вирішити питання місцевих виборів, які мали відбутися під час дії воєнного стану. Для президента і парламенту потрібні окремі рішення про призначення. Навіть за ідеального сценарію виборчий процес президента займає близько 90 днів після призначення. Плюс час на оцінку безпеки, оновлення реєстру виборців, голосування військових, ВПО і діаспори, правила для окупованих і прифронтових громад.

Тому теза «скасують воєнний стан — одразу вибори» юридично хибна. Правильніше: скасування режиму відкриває можливість призначити вибори. Самі вибори — наступний, окремий політичний і організаційний етап.

Поширені помилки, через які люди прораховують дати

У консультаціях і побутових розмовах одні й ті самі хибні очікування повторюються роками. Вони дорогі: на них будують плани виїзду, бізнесу, навчання, сімейні рішення.

• «31 жовтня — це вже кінець». Ні. Це кінець поточного продовження. Без нового закону режим справді зупиниться. З новим — зсунеться ще на 90 днів, найімовірніше до кінця січня 2027-го.
• «Воєнний стан і мобілізація — одне й те саме». Ні. Це два різні акти. Їх зручно голосувати разом, але скасовувати можна незалежно.
• «Перемир’я = відкритий кордон». Ні. Кордон регулюють правила перетину і мобілізаційні норми. Перемир’я саме по собі їх не скасовує.
• «Після скасування всі мобілізовані одразу йдуть додому». Ні. Потрібне окреме рішення про демобілізацію або індивідуальна підстава зі статті 26 закону про військову службу. Контрактна реформа 2026 року якраз і виникла тому, що універсального строку служби досі немає.
• «Вибори відбудуться в той самий місяць». Ні. Закон спочатку знімає заборону, потім Рада призначає вибори, потім іде виборчий процес. Реалістичний горизонт — місяці, не тижні.
• «Якщо в моєму місті тихо, режим до мене не стосується». Ні. Чинні укази діють на всій території України, не лише в зоні бойових дій.

Багато хто стикається з ситуацією, коли в соцмережах «дата кінця» з’являється раніше за текст указу. Перевіряти варто не скріншоти, а картку закону на сайті Ради й текст на порталі «Законодавство України». Поки немає номера закону й указу — дати немає.

Що робити зараз: короткий орієнтир, а не чекання дати

Планувати життя «від 31 жовтня» ризиковано. Корисніше тримати кілька фіксованих точок контролю й комплект документів, які знадобляться в будь-якому сценарії.

1. Слідкуйте не за заголовками, а за трьома документами: указ Президента про продовження або скасування, закон про затвердження указу, окремий закон/указ про мобілізацію.
2. У жовтні 2026-го дивіться на період 10–20 числа. Саме тоді зазвичай з’являється проєкт наступного продовження.
3. Окремо від дати режиму тримайте актуальний військово-обліковий документ (паперовий або в «Резерв+»), дані в реєстрі та підтвердження відстрочки, якщо вона є. Скасування воєнного стану не «пробачає» прострочені обов’язки обліку заднім числом.
4. Якщо рішення залежить від виїзду, навчання за кордоном чи сімейного возз’єднання, виходьте з того, що обмеження для чоловіків 23–60 років можуть переживати сам воєнний стан, доки діє мобілізація або спеціальні правила перетину кордону.
5. Для бізнесу й трудових відносин дивіться формулювання в договорах і наказах: «на період воєнного стану» і «на особливий період» — різні конструкції. Друга може лишитися після скасування першої.
6. Питання звільнення зі служби, СЗЧ, контракту чи відстрочки не вирішуються новиною про дату 31 жовтня. Тут потрібна норма закону або індивідуальне рішення командира / ТЦК / суду — залежно від підстави.

Якщо від дати режиму залежить конкретна юридична дія — продаж майна, виїзд дитини, статус ВПО, бронювання, виконавче провадження — перевіряйте профільний закон, а не загальну новину. Після 2022 року десятки норм «пришили» до воєнного стану, і частина з них відв’язується окремими правками, не чекаючи скасування режиму.

Суміжне, про що запитують одразу після дати

Два питання майже завжди йдуть пакетом із «коли закінчиться військовий стан»: коли демобілізація і коли вибори. Коротко — щоб не змішувати три різні календарі.

Демобілізація. Станом на вересень 2026 року загальної демобілізації немає. Існують індивідуальні підстави звільнення і політична рамка контрактної реформи: фіксовані строки нових контрактів і заявлений курс на поступове звільнення тих, хто служить найдовше. Це паралельний процес. Він може податися або прискоритися ще під час дії воєнного стану. Він може затягнутися і після його скасування, якщо бойові дії чи особливий період формально триватимуть.

Вибори. Юридичний замок — стаття 19 закону про воєнний стан плюс стаття 83 Конституції щодо продовження повноважень парламенту. Після зняття режиму замок відкривається, але виборча машина не запускається сама. Потрібні безпека голосування, доступ виборців на окупованих і прифронтових територіях, правила для мільйонів людей за кордоном. Без цього навіть легально призначені вибори будуть оскаржувані.

Третій суміжний шар — цивільні права, які вже почали «відліплювати» від режиму окремими законами. Приклад 2025–2026 років: парламент окремо вирішував питання позовної давності, яку раніше зупиняли на час воєнного стану. Такі точкові зміни важливіші для конкретних справ, ніж загальна дата 31 жовтня.

Отже, відповідь на запит «коли закінчиться військовий стан» зараз звучить так: юридично — не раніше 05:30 31 жовтня 2026 року, якщо режим не продовжать знову; фактично — тоді, коли зникне загроза, заради якої його вводили, і з’явиться політичне рішення це визнати. Дата в указі — лише поточний горизонт. Рішення про кінець режиму буде в наступному указі: або про ще 90 днів, або про скасування.