Українці вдячні всім, хто їм допомагає, і будуть готові захищати Європу. Водночас вони мають завчасно знати, яка роль і місце будуть їм відведені у цьому захисті. Про це заявив керівник Офісу президента України Кирило Буданов.
За його словами, Україна завжди пам’ятатиме, хто допомагав їй у лиху годину, і буде готова, у разі потреби, надати захист своїм європейським партнерам. Сьогодні європейська система безпеки неможлива без участі України та українського війська.
Такі міркування він висловив під час дискусії в рамках Ялтинської європейської стратегії, повідомляє джерело. Україна готова в майбутньому підтримувати держави, які допомагали їй протистояти російській агресії. Конкретні формати такої підтримки визначатимуться тим, якою стане нова система безпеки в Європі.
Наприкінці панельної дискусії Буданов сам порушив питання, яке безпосередньо не було частиною запитань до нього. Він запропонував сформулювати його так: чи готова Україна прийти на допомогу іншим державам у разі потреби.
Київ має намір віддячити країнам, які підтримували Україну під час війни. Для партнерів вигідно мати Україну на своєму боці як надійного друга. Разом із тим майбутні зобов’язання України значною мірою залежатимуть від того, як саме буде побудована європейська система колективної безпеки.
Без чіткої архітектури безпеки роль України визначити неможливо
Буданов пояснив, що без розуміння майбутньої конфігурації безпеки континенту практично неможливо передбачити, як Європа реагуватиме на потенційну нову агресію — з боку Росії чи будь-якого іншого противника. Саме тоді стане зрозуміло, які військові сили знадобляться європейським державам, де вони мають бути розміщені та якою буде система взаємних зобов’язань у разі виникнення загрози.
Окремо він закликав європейських партнерів визначитися не лише з майбутньою архітектурою безпеки, а й із місцем України в ній. Україна готова відігравати в цій системі активну роль і вже зараз відкрито заявляє про таку готовність.
Посадовець також закликав не затягувати з ухваленням відповідних рішень. Європі не варто розраховувати на те, що підготовка до потенційних загроз зможе тривати як завгодно довго. Реальна небезпека може виникнути раніше, ніж європейські держави встигнуть повністю підготуватися до неї. Загроза може не попередити про свій прихід, а виникнути раптово.
