Польща у новій стратегії зовнішньої політики на 2026–2030 роки підтвердила готовність довгостроково підтримувати Україну. Документ закликає Європу брати більше відповідальності за безпеку у своєму сусідстві. Центральним орієнтиром стала агресія Росії проти України.
Найближче майбутнє стало значно менш передбачуваним і стабільним. Польща звертає увагу на спроби окремих держав змінити міжнародний порядок. У демократичних країнах зростає підтримка сильного лідерства. Поширюється переконання, що авторитарна влада здатна контролювати суспільні, економічні й технологічні зміни.
Трансатлантична співпраця та присутність США
Варшава розглядає європейську інтеграцію як історичну можливість для розвитку. Це основа безпеки і спосіб посилити власний вплив. Трансатлантичні відносини співіснують з європейським проєктом і не є його альтернативою.
Польща вважає необхідною взаємовигідну співпрацю Європи і США. Зміцнення оборонного виміру ЄС не повинно підміняти трансатлантичні зв’язки. Країна прагне зберегти американську військову присутність на своїй території.
Колишній посол США в Польщі Деніел Фрід зазначав, що польська стратегічна культура є послідовною. Йдеться про загрозу з боку Росії, потребу в сильному НАТО, зв’язки зі США та зацікавленість Польщі у виживанні України.
Стосунки із сусідами та роль у ЄС
Стратегія декларує намір будувати дружні й конструктивні відносини із сусідніми країнами. Польща пам’ятає про складне минуле, але зосереджується на сучасності та майбутньому. У польсько-українських відносинах знову загострилися суперечки через різні історичні наративи щодо подій на Волині. У липні Київ оголосив про намір розсекретити всі документи та провести спільне розслідування цих подій.
До 2030 року Польща планує стати опорою військової та економічної безпеки ЄС. Вона підтримує розширення Євросоюзу, але виступає проти послаблення критеріїв вступу. Варшава вважає важливими Веймарський трикутник за участі Франції та Німеччини, співпрацю країн Півночі й Балтії та зміцнення безпеки східного флангу НАТО.
