Росія, не досягнувши бажаного результату на полі бою, посилює атаки на українські міста. Західні країни не можуть і надалі залишатися осторонь. Таку думку висловив оглядач джерела Саймон Тісдалл.
За його словами, російські удари вже регулярно спрямовані по житлових будинках, школах, лікарнях, підприємствах та об’єктах інфраструктури, необхідних для нормального життя. Хвилі денних атак балістичними ракетами та ударними безпілотниками по Києву та інших містах призводять до руйнування розподільчих центрів супермаркетів, фармацевтичних і медичних підприємств, логістичних об’єктів та складів.
Це вже позначається на цивільному населенні: зростає кількість жертв, виникають перебої з постачанням продовольства та інших необхідних товарів. Особливо небезпечною ситуація може стати взимку. Росія знову намагатиметься бити по системах водопостачання та енергетичній мережі України, залишаючи мільйони людей без електроенергії.
«Він радше вб’є всіх, ніж визнає, що програв», — так Тісдалл характеризує політику Володимира Путіна. Цього тижня Путін заявив Дональду Трампу, що російська «спеціальна військова операція», яка триває вже п’ятий рік, нібито розвивається за планом.
Західні аналітики оцінюють ситуацію інакше. Тісдалл вважає, що Росія зазнає значних військових втрат, а російська влада стикається з дедалі більшим економічним та суспільним тиском усередині країни. Попри це Путін може розраховувати на ще одну масштабну спробу зламати опір України.
Політика Вашингтона й відсутність мирного механізму
На ситуацію впливає політика Дональда Трампа. Після тривалого періоду бездіяльності американський президент знову активізував контакти з Москвою: минулими вихідними до російської столиці прибули Джаред Кушнер і Стів Віткофф. Водночас вони вперше відвідали й Київ. На тлі цього знову заговорили про можливість переговорів, тоді як російські атаки проти України продовжуються.
Однією з головних причин нинішньої ситуації Тісдалл називає непослідовність американської політики. Після початку повномасштабної війни адміністрація Джо Байдена підтримала Україну, однак надалі Київ фактично залишили сам на сам. За Трампа ситуація стала ще складнішою. Україна змогла зупинити російський наземний наступ і перенести частину бойових дій на територію РФ, однак залишається надзвичайно вразливою до повітряних атак.
Тісдалл пов’язує це з рішеннями адміністрації Трампа щодо постачання озброєнь та можливості України виробляти перехоплювачі для систем Patriot. Європейські країни поки не змогли повністю компенсувати цей дефіцит. Оглядач також критикує ставлення Трампа до Путіна та до президента України Володимира Зеленського. На його думку, це послаблює український опір, європейську безпеку та перспективи швидкого завершення війни.
Тісдалл посилається на нещодавнє опитування, згідно з яким близько 60% українців виступають проти передачі Росії територій Донбасу. Водночас приблизно така сама частка респондентів готова підтримати припинення вогню за умови західних гарантій безпеки та фіксації нинішньої лінії фронту. За словами автора, більшість росіян також хоче припинення війни. Фінансові труднощі відчувають і Москва, і Київ, незважаючи на передбачену Європейським Союзом позику Україні на 100 млрд доларів.
«Очевидно, що угода можлива», — зазначає Тісдалл. Водночас політичні лідери ігнорують суспільні настрої, а звичайні люди дедалі сильніше відчувають власне безсилля. Автор проводить паралелі між війнами в Україні, Газі та Ірані. Одним із факторів затяжних конфліктів він називає відсутність незалежних і переконливих мирних процесів.
Тісдалл критикує підхід Трампа, стверджуючи, що президент США фактично став на бік Москви і не приділяв належної уваги відповідальності Росії за початок війни. Він закликає створити незалежних мирних посередників із мандатом ООН. Ще однією причиною затяжних конфліктів автор називає нехтування міжнародним правом — верховенством права, державним суверенітетом і міжнародними механізмами контролю.
Тісдалл нагадує про воєнні злочини, зафіксовані в Україні, зокрема в Бучі та Маріуполі, а також у Газі та Ірані. Окремою проблемою він називає відсутність повного незалежного висвітлення бойових дій. «Публічне невігластво сприяє зловживанням і продовжує конфлікти», — пише він.
«Західні демократії не можуть сидіти склавши руки, поки кількість жертв серед цивільного населення внаслідок варварських атак Москви щодня зростає», — зазначає оглядач. Тісдалл закликає НАТО чітко заявити, що нові воєнні злочини не залишатимуться без відповіді, а також погрожувати ударами з повітря по російських об’єктах запуску ракет і безпілотників — до того, як російська «вічна війна» загрожуватиме вже всім.
