«Залишилася „лише“ територія», — так, за словами американських посередників, виглядає стан майбутньої домовленості після заяви Джареда Кушнера на саміті YES у Києві. За їхніми твердженнями, більшу частину конструкції угоди вже зібрано, а сторони просунулися в узгодженні більшості елементів. Переговори вперлися в питання, де проходитиме лінія після війни.
Позиції сторін, як зазначено в джерелі, залишаються принципово різними. Москва вимагає повного виведення українських військ із підконтрольної Києву частини Донецької області. Україна відмовляється добровільно залишати території, які Росія не змогла захопити військовим шляхом, і наполягає на припиненні бойових дій приблизно по фактичній лінії зіткнення.
Між цими вимогами, за описом джерела, лежать міста, укріплення і десятки кілометрів території. Для Києва російська вимога означає добровільну передачу землі, яку російська армія поки не контролює. Для Кремля, як зазначено там само, йдеться про спробу конвертувати очікуваний майбутній військовий результат у поступку сьогодні.
Саме тому Кушнер говорить про пошук «креативного рішення». У джерелі до теоретичного набору віднесено демілітаризовану зону, відведення важкого озброєння, міжнародний моніторинг, особливий режим для окремих територій, відкладене вирішення суверенітету, розведення фактичного контролю та юридичного визнання і тимчасову адміністративну конструкцію. Головна функція такого підходу, як там сформульовано, — дозволити кожній стороні заявити вдома, що вона не капітулювала.
Вашингтон, за текстом джерела, може прискорити переговори, але не фронт: якщо лінія зіткнення рухається, змінюються й переговорні позиції. Віткофф, Кушнер та інші американські посередники можуть літати між столицями, проте, як зазначено, карта визначає ціну угоди. Договір може бути готовий на 90%, але війна триває саме через решту 10%.
